foto1
foto1
foto1
foto1
foto1
Шановні колеги, дорогі учні! Вітаю вас на сайті справжніх фанатів географічної науки! Запрошую у захоплюючу подорож по сайту. Візьміть із собою дюжину найкращих і повновагих емоцій. Ретельно відберіть тільки ті, що позбавлені розчарувань, наповнені радістю та передчуттям нових вражень, відкривайте для себе нове і цікаве. Оксана Миколаївна

Тема: Педагогічна діагностика – один з компонентів педагогічного процесу. Мета педради:

- розкрити суть педагогічної діагностики, її завдання, функції, вимоги, загальні методи вивчення особистості;

- затвердити набір методик психолого-педагогічного діагностування в умовах експерименту;

Форма проведення: ділова гра

Порядок денний.

1. Педагогічна діагностика – один з компонентів педагогічного процесу. (директор) Хід педради. Директор гімназії Девіз нашої педради: Знати, що відбувається в душі кожної дитини, з чим вона прийшла до школи – щоб не допустити жодного болючого дотику до вразливого дитячого серця. В. Сухомлинський Освітнє середовище навчального закладу являє собою систему ділових і міжособистісних взаємин, що виступають умовою і критерієм розвитку людини в інтелектуальній, соціальній та особистісній сфері.

Формування освітнього середовища гімназії як одного з визначних факторів розвитку учнів є традиційним для вітчизняної педагогічної практики. При реалізації гуманітарної стратегії освіти шкільне середовище набуває особливого значення. - учасники педради працюють у групах ( ТЕГ ).

І раунд. Конкурс „Впізнаємо себе”. ( 20 хвилин ). Пропонуються типи шкіл: навчальна, гуманітарна, розвиваюча, виховна, престижна, школа – камера схову.

ВчителіП.І.П. знайомлять учасників з типами шкіл.

• Учасники гри обирають із запропонованих типів той, якому відповідає наша гімназія. Підсумок конкурсу: Ми обрали...

ІІ раунд. „Чорний ящик”. Успіх розвиваючої школи залежить від глибокого внутрішнього світу вчителів і дітей, мотивів поведінки, морального розвитку, готовності до самоосвіти, самоактуалізації та самореалізації. Тривалий час основним засобом пізнання особистості дитини було спостереження за її розвитком.

Завдяки розвитку науково – практичної психології та введення її досягнень у педагогічну практику з’явилась можливість широкого застосування діагностичних методик, які значно розширюють наші можливості щодо пізнання учнів. Діагностувати – означає поставити діагноз. Професійна діяльність педагога подібна до діяльності лікаря. Наскільки точно буде встановлено індивідуальний діагноз, настільки ефективною буде педагогічна взаємодія.

- В чорному ящику завдання групам про теорію питання ( 7 хв. )

( - Що таке педагогічна діагностика?

- Завдання педагогічної діагностики.

- Функції педагогічної діагностики.

- Вимоги до педагогічного діагностування.

- Загальні методи вивчення особистості. ) - Презентація відповідей ( виконаних завдань ).

ІІІ раунд. Сам собі режисер.

- Коментування заготовлених методик психолого – педагогічної діагностики з визначених проблем та їх відбір: - ТЕГ „Соціалізація” - ТЕГ „Індивідуалізація” - ТЕГ „Технологізація” - ТЕГ „Рефлексія” - ТЕГ „Обдарованість” IV раунд. Приймемо постанову.

Якість навчання і виховання в середній школі безпосередньо залежить від професіоналізму педагогів. Незаперечно, що його рівень повинен постійно зростати. Для того щоб вчити інших потрібно знати і вміти більше, ніж всі інші.

Тому учитель приречений на постійний розвиток, тим більше в наш стрімкий час, коли інформація старіє дуже швидко.


Поняття професійного розвитку позначає процес закономірного зміни особистості в ході власної професійної активності.


Це кількісні, якісні і структурні перетворення, що характеризують особистість як суб'єкт професійної діяльності. При цьому зауважимо, що професійний розвиток - складний процес який має циклічний характер. Крім того, людина не тільки вдосконалює свої знання, уміння та професійні навички, розвиває свої здібності, але може відчувати і негативний вплив цього процесу у вигляді появи різного роду деформацій і негативних станів. У цьому зв'язку можна говорити про висхідну (прогресивної) і низхідній (регресивної) стадіях професійного розвитку.
Професійне зростання являє собою досягнення професійної успішності в результаті активного перетворення свого внутрішнього світу і способів життєдіяльності. Це вдосконалення професійної майстерності шляхом розширення того інформаційного поля, яким володіє фахівець в рамках професії, оволодіння передовим досвідом по професії, розвиток здібностей до творчості.

Професійне зростання пов'язаний з особистісним ростом - в основі того й іншого лежить принцип саморозвитку, що визначає здатність особистості перетворювати власну життєдіяльність в предмет практичного перетворення, що веде до творчої самореалізації.

Постійне прагнення до саморозвитку не тільки приносить і закріплює успіх на професійній ниві, а й сприяє професійному довголіттю, що неодноразово підтверджувалося експериментальними даними.
Професійне зростання як будь-яка діяльність має свою структуру, яка включає спонукальну і регулятивну складові. Розглянемо професійне зростання з точки зору факторів, що спонукають педагога до професійного самовдосконалення.
Поняття "мотивація" було введено психологами для пошуку відповідей на питання "чому?", "Заради чого виконується певна діяльність?". С.Л. Рубінштейн писав: "Для того щоб дійсно включити людину в виконання завдань, що ставляться громадським життям, треба вміти намацати ту мотивацію, яка здатна спонукати його до відповідних дій, і лише спираючись на цю мотивацію, можна піднімати людину на дозвіл все більш високих завдань".
Мотивація професійного зростання являє собою цілісне складно структуроване утворення, що включає професійну мотивацію і мотивацію професійного самовдосконалення.
Професійна мотивація - це система внутрішніх спонукань, які викликають трудову активність людини, спрямовують її на досягнення професійних цілей і регулюють структуру та функції діяльності. У мотивах діяльності знаходять своє вираження ставлення особистості до праці взагалі і ставлення до конкретної діяльності, до своєї спеціальності, до свого робочого посту, до себе як професіоналу, нарешті, до виконуваного в даний момент професійного завдання.
Мотивація професійного росту може розглядатися і як специфічна система мотивів. Це випливає на характер професійної мотивації, одним з ключових моментів якої є прагнення розвивати себе як професіонала, спонукання до позитивної динаміки розвитку, використовувати будь-який шансу для професійного росту, формування професійного цілепокладання.
Самовдосконалення - це процес свідомого управління розвитком особистості, своїх якостей і здібностей. Хоча ідеал, як правило, недосяжний і розуміється кожною людиною по-своєму, проте, тенденція до розвитку, якщо вона є, додає осмисленість життя, насичує її повнотою, стійкістю і визначеністю.
Мотиви зростання пов'язані з прагненням збагатити і розширити життєвий досвід, актуалізувати особистісний потенціал - проявити свої здібності, розвинути задатки, розширити кругозір, стати не тільки споживачем культури людства, а й носієм культури цивілізації. Однак це не означає занурення людини в завдання свого саморозвитку, а має більш широку гуманістичну спрямованість на принципове розкриття можливостей людини для використання їх в професії і в соціумі.
Професійне зростання працівника - процес двосторонній. З одного боку, він передбачає власну активність працівника, спрямовану на самостійне оволодіння професійними знаннями, вміннями, навичками, функціями професійної діяльності. З іншого боку, зростання професіонала пов'язане із зовнішніми, соціальними впливами, пов'язаними з практикою підвищення кваліфікації в системі неперервної професійної освіти. Існує одиниця старіння знань фахівця - "період напіврозпаду професійної компетентності". Тому людина з необхідністю повинен включатися в систему безперервної освіти, однією з форм якої є підвищення кваліфікації.
Поряд з мотивами розвитку професійних компетенцій, участь в системі підвищення кваліфікації обумовлено природним прагненням слухачів використовувати результати навчання для зміни свого службового статусу.
Самовдосконалення як соціальний процес базується в першу чергу на вимогах суспільства та професії фахівця. Причому ці вимоги повинні бути декілька вище готівкових можливостей конкретної людини. Тоді виникають передумови до самовдосконалення у вигляді внутрішніх протиріч в процесі провідної діяльності фахівця. Тільки при усвідомленому прийнятті пропонованих вимог працівник буде відчувати потребу в самовдосконаленні.

Потреба знаходить свій предмет в образі "Я-ідеальне професійне" і стає мотивом професійного самовдосконалення.

RosiaУспешная работа на уроке невозможна без рациональной организации учебного процесса, поэтому в последнее время большое внимание обращено на пути совершенствования уроков.

В статье рассмотрены некоторые пути управления познавательной деятельностью учащихся на уроках физической географии в V—VII классах.
Основные требования к целям урока географии

Подробнее...