foto1
foto1
foto1
foto1
foto1
Шановні колеги, дорогі учні! Вітаю вас на сайті справжніх фанатів географічної науки! Запрошую у захоплюючу подорож по сайту. Візьміть із собою дюжину найкращих і повновагих емоцій. Ретельно відберіть тільки ті, що позбавлені розчарувань, наповнені радістю та передчуттям нових вражень, відкривайте для себе нове і цікаве. Оксана Миколаївна

Ґрунти Херсонської області та Високопільського району

є важливим компонентом ландшафтів, який в значній мірі визначає спеціалізацію економіки області та району, а також спосіб життя населення.
На території Херсонської області дуже специфічні фактори ґрунтоутворення, які визначають унікальний перелік ґрунтів.

Незважаючи на щорічний стійкий дефіцит вологи енергетичні витрати на ґрунтоутворення досягають – 19 – 22 Ккал/см2 за рік, що є найбільшим на території України. Ґрунти якщо й промерзають взимку, то на короткий період – до 40 днів – у північних районах області. З точки зору геоморфології правобережна частина території має хвилястий рельєф: тут чимало балок і річкових терас, а тому з інтенсивними ерозійними процесами багато еродованих ґрунтів.
Основними ґрунтоутворюючими породами досліджуваної території є леси та лесовидні суглинки, стародавні та сучасні алювіальні та морські відклади, елювій карбонатних порід та червоно – бурі глини. Однією з головних особливостей ґрунтів області є високий вміст солей.
Основу ґрунтового покриву досліджуваної території складають чорноземи південні неглибокі. На схилах балок та корінних берегів Інгульця під впливом процесів змиву ґрунтів та недостатньої зволоженості їх опадами утворюються слабо, середньо та сильно змиті чорноземи південні. На крутих схилах, де змиті леси і червоно-бурі глини, часто відшаровуються вапняки. На продуктах їх вивітрювання утворилися чорноземи сильно - змиті щебнисто- середньо суглинисті. В подах ґрунтовий покрив представлений лучно-чорноземними глибокими ґрунтами.
Ґрунти сильно еродовані внаслідок нераціонального використання. Зона відчуження навколо Архангельського кар’єра – високопродуктивні землі, які не використовуються у сільському господарстві.
Якщо припустити що рекультивація відвалів триватиме приблизно 2 роки та усадка відвалів потребує близько року з наступним їх плануванням, то рекультивовані землі можуть бути передані землевласнику приблизно через три роки.
В долині р. Інгулець, де слабо засолені ґрунтові води залягають поблизу поверхні і приймають участь в процесах ґрунтоутворення, утворюються лучні слабо солонцюваті та лучні слабо солончакові ґрунти. На піщаній терасі Інгульця утворюються слаборозвинуті та лучні слабо солонцюваті ґрунти.
Внаслідок вітрової ерозії, частково водної, а також інтенсивного використання земель відбувається зниження родючості ґрунтів. Через це вміст гумусу в середньому по району за 10 років (1999-2009р.р.) знизився з 2,38% до 2,28% ( за даними сільгоспуправління ). За ступенем еродованості ґрунтів район відноситься до зони активного розвитку ерозії ґрунтів. Ступінь еродованості ґрунтів 31-50%.

Геоморфологічна будова

території на якій розташована Херсонська область та Високопільський район склалась під впливом ендогенних та екзогенних факторів, які діяли в кайнозої.
Особливістю геоморфологічної будови досліджуваної території є те, що вона повністю розташована в межах найнижчого геоморфологічного рівня України – Причорноморського, пануючі висоти якого 50 – 60 м. над рівнем моря.

В загальному плані геоморфологічної будови Херсонська область – слабо хвиляста рівнина. Характер розчленування поверхні досліджуваної території зумовлений геологічною будовою та тектонікою. Між геоструктурою та рельєфом на всій території області існує прямий зв'язок. Широкі межиріччя є майже пласкими рівнинами, без великих коливань відносних висот.
Пересічна абсолютна висота території області складає 46 метрів, максимальна амплітуда висот – 101,4 метра. Мінімальні відмітки – становлять - 4 м. на деяких ділянках узбережжя Сиваша.
Територія Високопільського району відноситься до північної частини Причорноморської низовини і характеризується також порівняно рівнинним рельєфом з загальним пониженням на південний захід та південний схід. Рівнинна поверхня місцями порізана глибокими ярами та балками, що вилучені з господарського використання. По порівняно рівній поверхні вододілу розкидані малопомітні депресії - поди. Весною після таїння снігу, поди наповнюються водою і поповнюють ґрунтові води. До середини літа вони висихають. Висотне положення району визначається абсолютними відмітками від 20-85 м над рівнем моря.
Крайня північна частина території району знаходиться в межах відрогів Українського кристалічного щита, що і зумовлює наявність пластів з вмістом бокситів (Високопільське родовище, більша частина якого знаходиться на території Широківського району Дніпропетровської області).

В Украине располагается также горно-химическое производство с многими видами минерального сырья, находится крупнейший в стране сероносный бассейн, занимающий ведущее место по добыче самородной серы, являющейся основным сырьем для производства серной кислоты.

Серная промышленность на Украине создана в послевоенные годы. Ныне действуют два серодобывающих предприятия, планируется строительство третьего. Серные руды добываются главным образом карьерным способом с последующей выплавкой элементарной серы в автоклавах. В девятой пятилетке в промышленных масштабах освоен новый прогрессивный метод добычи самородной серы - подземная выплавка, при которой сера плавится под землей перегретой водой, нагнетаемой через скважины, и в жидком виде выкачивается на поверхность. Помимо того, что метод подземной выплавки имеет, несомненные экономические преимущества, он открыл возможность для освоения месторождений, залегающих на глубинах 400 - 600 м и больше, что существенно расширяет перспективы наращивания промышленных запасов и добычи сырья. Два месторождения уже переданы промышленности для освоения. На одном из них с 1974 г. действует рудник подземной выплавки. В настоящее время ведется разведка трех месторождений, пригодных для отработки этим методом.
Промышленные запасы калийных солей сосредоточены в Предкарпатском бассейне, вытянутом вдоль Карпат на территории Львовской и Ивано-Франковском областей. Несмотря на сравнительно небольшие запасы сырья, он имеет важное народнохозяйственное значение, так как это единственный в стране бассейн сульфатных разностей калийных солей, которые позволяют производить бесслорные формы калийных удобрений, незаменимые для ряда садовых, огородных культур и виноградников.
В пределах бассейна уже разведано 13 месторождений с суммарными запасами калийных солей 2,8 млрд. т. (297,5 млн. т. КаО). На базе двух крупнейших месторождений — Стебникского и Калуш-Голынского — работают предприятия, добывающие 5,8 млн. т. солей в год (570 тыс. т КаО) и производящие 2,4 млн. т различных бесхлорных калийных удобрений. Расширение производства калийных удобрений возможно за счет освоения резервных разведан¬ных месторождений: Бориславского, с запасами 455 млн. т, и более мелких — Моршинского, Ниневского и других.

В последние годы на юго-востоке бассейна выявлена Марково-Россильнянская группа месторождений с запасами 1,3 млрд. т калийных солей, которая может служить сырьевой базой для строительства нового калийного комбината. Проводятся поисковые работы в районе Калуш-Голынского месторождения с целью расширения сырьевой базы действующего предприятия.
Серьезной задачей, которая стоит перед эксплуатационными организациями, является совершенствование технологии обогащения и передела калийных солей для повышения рентабельности действующих предприятий и увеличения выпуска концентрированных бесхлорных калийных удобрений.
Несомненный интерес представляют выявленные в Донбассе залежи хлоридных калийных солей, которые сегодня полностью ввозятся в республику из других районов страны. Но эти залежи, находящиеся на глубинах 1000—1200 м и глубже, очевидно, могут быть вовлечены в эксплуатацию только после освоения в стране метода подземного выщелачивания калийных солей.
На территории Украины также разведаны крупные запасы поваренной соли (9,2 млрд. т, или 10% общесоюзных запасов) - ценного сырья для химической и пищевой промышленности. По добыче поваренной соли республика занимает ведущее место в стране.
Основные запасы их связаны с залежами каменных солей (9,1 млрд. т). Крупнейшее в стране Артемовское месторождение в Донбассе (5,1 млрд. т) обеспечивает около 50% общесоюзной добычи пищевой соли. Добыча каменной соли для пищевой промышленности на Солотвинском месторождении в Закарпатье составляет 1,9 млн. т в год. Кроме того, в небольшом количестве (35 тыс. т) пищевая соль добывается из природных рассолов на солевыварочных заводах Предкарпатья, а также из рапы соленых озер и лиманов в Крымской и Херсонской областях. Каменные соли Славянского и Ново-Карфагенского месторождений в Донецкой области с суммарными запасами 3 млрд. т эксплуатируются методом подземного выщелачивания.

Особливості географічного положення Високопільського району Херсонської області

Херсонська область розташована в межах степової зони півдня України на Причорноморській низовині Східноєвропейської рівнини. На півдні територія області омивається водами Чорного та Азовського морів, що визначає зручність її географічного положення.

Територія розташована у нижній течії річки Дніпро, яка ділить її на правобережну і лівобережну частини.

Високопільський район - крайній північний район Херсонської області , на півночі межує з Апостоловським та Широковським районами Дніпропетровської області, на заході з Березнігуватським районом Миколаївської області, на півдні з Великоолександрівським районом Херсонської області та на сході з Нововоронцовським районом Херсонської області. Крайня північна точка Херсонської області знаходиться у Високопільському районі, село Федорівка (47о 35' пн.ш).
Площа території району 0,7 тис.км2, що становить 2,5 % області. Загальна площа земель району становить 59, 2 тис. га. Відстань до обласного центра близько 168 км. по дорозі з твердим покриттям.
Розташування району у помірних широтах зумовлює наявність певних особливостей його природи: досить теплого і сухого клімату, чорноземних ґрунтів та степового типу рослинності.
В цілому район займає зручне географічне положення яке визначається як розташуванням на вододілі річок Дніпра та Інгульця, так і поблизу економічно розвинутого металургійного району Криворізьського залізорудного басейну.

В Украине разведан ряд небольших месторождений силикатных никелевых руд, связанных с корой выветривания докембрийских ультраосновных пород, а также обнаружены рудопроявления сульфидных никелевых руд. Большая часть месторождений сосредоточена в двух районах - Побужье (Кировоградской и Николаевской областей) и Среднем Приднепровье (Днепропетровской области).

Всего разведано 10 мелких промышленных месторождений силикатных руд никеля. Вместе с ним в рудах содержится и кобальт, который по принятой технологии, как и первый металл, извлекается в ферроникель.

Побужская группа месторождений (Деренюхское, Капитановское и др.) характеризуется неглубоким залеганием руд и благоприятными горнотехническими условиями отработки.
В Приднепровье глубина залегания руд увеличивается до 50 - 60 м.

Месторождения этой группы пока не осваиваются. В последнее время здесь разведается новое, наиболее крупное среди известных месторождение силикатных никелевых руд, которое в перспективе может быть резервом для расширения сырьевой базы цветной металлургии. Рудопроявления сульфидных никелевых руд встречены, в основном, в тех же районах, что и месторождения силикатных руд, но они мало изучены. Перспективными являются участки Сурского района в Приднепровье, которые в настоящее время изучаются.
Полиметаллические руды, главным образом свинцово-цинковые, известны во многих местах - в Закарпатье, Предкарпатье, Донбассе и ряде других районов страны. Наилучше изучено Беганьское баритополиметаллическое месторождение в Закарпатье с запасами баритовых руд свыше 4 млн. т. Баритовые жилы залегают в алунитизированных туфах, с глубиной их сменяют полиметаллические. На этом месторождении проведен комплекс технологических испытаний баритовых и полиметаллических руд, составлен технико-экономический доклад, согласно которому месторождение может служить сырьевой базой обеспечения химической и нефтедобывающей промышленности высокосортным баритовым концентратом.
Но ресурсы полиметаллических руд Закарпатья этим месторождением не исчерпываются. Так, известны рудопроявления Раховского и, в меньшей степени, Вышковского районов. Аналогия геологического строения этой части Закарпатья и сопредельных стран свидетельствует о целесообразности расширения ее изучения. В дальнейшем научном обосновании нуждаются поиски полиметаллических руд в Донбассе (Нагольный Кряж, северо-западные окраины) и в других районах Украины.
В Украине открыты и разведаны также месторождения титана и циркония, благодаря чему создана и интенсивно развивается соответствующая подотрасль цветной металлургии. Главными титановыми районами являются Волынский и Среднеднепровский.

Россыпи минералов титана широко распространены на левобережье и правобережье среднего течения Днепра, в пределах северо-западной части Украинского щита и на его склоне к Днепровско-Донецкой впадине, а также в современных прибрежных отложениях Черного и Азовского морей.
Россыпи Волынского района связаны с древними речными отложениями и корой выветривания обогащенных титаном коренных пород, а Среднеднепровского — с призалегания и неполная технологическая изученность не дают возможности рассматривать это месторождение в качестве перспективного. На территории Украины известны месторождения и многочисленные проявления других видов глиноземного сырья. К ним относятся те, где вместе с основной продукцией попутно получают дистенсиллиманитовые концентраты, а также месторождения силлиманита в Приазовье и Кировоградской областях в дистеновых кварцитов в Житомирской области, другие многочисленные россыпные проявления дистена и силлиманита.